Тінь — явище, яке виражається зорово видимою фігурою (силуетом), що утворюється внаслідок присутності твердого тіла, або речовини, менш прозорої ніж повітря, на шляху слідування променів джерела світла до певної поверхні.
Контури тіні залежать від контурів перепони, а насиченість та чіткість від ступеню прозорості останньої. Чим прозоріше тіло тим розмитішу та бліднішу тінь воно відкидатиме. Як правило її колір варіюється від блідо-сірого, до насиченого чорного.
Щодо форми, то тут роль відіграє кут падіння променів: при перпендикулярному падінні до поверхні перешкоди отримується майже точна тінь.
При направленому джерелі світла темну пляму видно гарно, а от при розсіяному (наприклад: багато ламп на стелі) тінь зникає. Дрібні предмети (часточки пилу в повітрі, випарувана вода із земної поверхні) не дає тіні. Також чим далі об’єкт знаходиться від поверхні, тим бліднішою та прозорішою стає тінь.
Наше око бачить тінь у відтінках чорного, тому що, воно вловлює та обробляє відбиті промені з поверхні, і при відсутності джерела світла відбитих променів не буде, і наша сітківка передасть відсутність зображення в мозок, яке інтерпретується як чорний колір. Саме тому ми не бачимо в абсолютній темряві, бо сітківці немає чого передавати до мозку.
