Бурий або, як його ще називають, звичайний ведмідь є хижим ссавцем, який належить до сімейства ведмежих.
У наші дні ареал проживання цього хижака значно скоротився. Роз’єднані популяції бурого ведмедя мешкають у Піренеях, Кантабрійських горах, в Альпах і Апеннінах. Зустріти його можна і на території Скандинавії та Фінляндії, у лісах Центральної Європи та Карпат. Бурий ведмідь також мешкає в Передній Азії, Палестині, на півночі Іраку та Ірану, на японському острові Хоккайдо, в Північній Америці. На території Росії ареал його проживання займає майже всю лісову зону.
Цей бурий хижак є найпоширенішим видом ведмедів, який здатний адаптуватися до найрізноманітніших місць проживання. Величезний ареал поширення бурого ведмедя призвів до утворення безлічі його підвидів, між якими існують істотні відмінності у величині та зовнішньому вигляді.
До зими кількість підшкірного жиру у ведмедя збільшується до 180 кг і ще восени він залягає в барліг. Для барлогу хижак вибирає сухі місця, переважно в ямах під вивернутим корінням дерев. Буває, ведмеді викопують собі притулок у землі або селяться в печерах і ущелинах скель.
Як уникнути зустрічі з ведмедем
Вижити під час контакту з ведмедем вдається далеко не кожному. Тому найкраще не допустити контакту з ним, дотримуючись деяких простих правил.
- Подорожуючи територією, де поширений цей хижак, створюйте якомога більше шуму. Співайте, розмовляйте гучним голосом, свистіть, прив’яжіть до рюкзака чи одягу дзвіночок. Усе це відлякає ведмедя.
- За можливості подорожуйте у складі групи, яка створює набагато більше шуму.
- Обходьте стороною густі кущі.
- Ідіть так, щоб вітер дув із вашої спини. У ведмедів чудовий нюх, тому вони заздалегідь будуть обізнані про ваше місцезнаходження.
- Не зупиняйтеся на ночівлю поруч зі стежками та дорогами, якими можуть проходити ведмеді.
- Обходьте місця, в яких відчувається запах дохлої риби, тварин і місця, в яких тварини поїдають падаль. Там може знаходитися їжа ведмедя, яку він буде агресивно захищати.
- Відходьте подалі від намету, щоб приготувати їжу. Відмовтеся від продуктів із сильним запахом. Усі продукти зберігайте осторонь від стоянки. Підвішуйте їх на гілки дерев, щоб ведмідь не зміг їх дістати.
- За відсутності дерев тримайте продукти в герметичних контейнерах.
- Намагайтеся подорожувати без домашніх тварин. Вони самі та їхня їжа можуть також приваблювати хижаків.
- Утримуйте стоянку в чистоті. Вчасно мийте посуд. Намагайтеся, щоб ваш одяг не пахнув їжею. Усі відходи спалюйте. Їх закопування – марна трата часу. Порожні консервні банки обпалюйте.
Як вижити при зустрічі з ведмедем
Якщо вам усе-таки доведеться зустрітися з цим небезпечним хижаком, постарайтеся виконати прості рекомендації, викладені нижче.
- У жодному разі не тісніть ведмедів. Надавайте їм якомога більше особистого простору. Не порушуйте межі цієї зони. Не наближайтеся до ведмедя для зйомки крупним планом. Користуйтеся телеоб’єктивами.
- Якщо під час риболовлі ви бачите ведмедя, що наближається, відразу ж припиняйте ловлю. Зробіть так, щоб риба на гачку не хлюпала, за необхідності обріжте волосінь.
- Побачивши хижака, постарайтеся втекти від нього. Дозвольте ведмедю уникнути цієї зустрічі.
- Ніколи не ставайте між самкою та її ведмежатами.
- Зіткнувшись із ведмедем, не панікуйте. Ці тварини у своїй більшості рідко нападають на людину. Агресію вони можуть проявляти в спробі захистити їжу, потомства або особистого простору. Після зникнення загрози вони найчастіше йдуть.
- Зробіть усе можливе, щоб ведмідь зрозумів, що перед ним людина. Розмовляйте нормальним голосом, розмахуйте руками. Ведмідь може вставати на задні лапи і підходити ближче, щоб розпізнати вас. Як правило, в такій позі він не становить небезпеки.
- При безпосередній зустрічі з хижаком спробуйте повільним темпом по діагоналі відходити назад. Якщо ведмідь переслідує вас, негайно зупиніться.
- Спробуйте піднятися на найближче дерево. Всупереч поширеній думці по деревах люблять лазити тільки ведмежата і молоді ведмеді.
- Щоб виграти трохи часу, киньте перед ведмедем шапку, рюкзак або будь-який інший аналогічний предмет, який опиниться під рукою. Хижак напевно проявить цікавість і почне обнюхувати його.
- Ніколи не біжіть від ведмедя. Бурі ведмеді можуть розвивати швидкість приблизно 60 км/год і завжди переслідують жертву, яка тікає.
- Пам’ятайте, що ведмеді можуть залякувати людину навіть за 3 метри від неї. Не нападайте на хижака. Махайте руками і говоріть з ним і далі. Якщо відстань між вами значно скоротилася, підвищіть свій голос і проявіть більшу агресивність. Можете постукати каструлями та іншим кухонним начинням.
- Не копіюйте гарчання ведмедя, не видавайте пронизливий крик.
- Якщо ж ведмідь усе-таки нападає, негайно падайте на землю і прикидайтеся мертвим. Можете лежати на животі або згорнутися в клубок, тримаючи руки за головою. Голову постарайтеся зарити глибше в мох, траву тощо. Зберігайте нерухомість якомога довше. Пам’ятайте, що ведмідь може повернутися, почувши будь-який шум із вашого боку.
- Не хапайтеся відразу ж за зброю, не спробувавши перед цим розійтися з ведмедем мирним шляхом, особливо якщо у вас немає досвіду поводження зі зброєю в екстраординарних умовах.
- Стріляйте у ведмедя винятково з метою самозахисту і тільки тоді, коли напад спровоковано не вами і коли немає іншого вирішення проблеми.
- У разі близької зустрічі з ведмедем можете використовувати спеціальний захисний аерозольний спрей, у складі якого міститься екстракт червоного перцю. Спрей діє на відстані приблизно 5-6 метрів. Не розпилюйте його вгору або в машині, інакше ви можете постраждати самі.
- Як альтернатива спрею користуйтеся фальшфейерами з хорошим факелом вогню.
Як не допустити походів бурого ведмедя в населений пункт
- Не створюйте звалища з харчовими покидьками, сміттям із запахом їжі, мертвими тваринами, фекаліями біля місць проживання людини.
- Упорядковуйте сади, вчасно збирайте непотрібні та гнилі яблуні, груші, падалицю.
- Огороджуйте території садів колючим дротом, міцною металевою сіткою, в ідеалі – електричною.
- Випасайте худобу в денний час під наглядом пастуха.
- На ніч закривайте худобу в міцних хлівах.
Які наслідки контакту з ведмедем
Хоч бурий ведмідь кусається слабкіше за значну частину своїх родичів, проте недооцінювати небезпеку, яку він становить, не варто. Удар його лапи здатний зламати спину таким великим тваринам, як бик, зубр і бізон.
Зустріч із бурим ведмедем чревата важкими наслідками у вигляді глибоких і небезпечних ушкоджень, скальпованих, рвано-укушених, розтрощено-укушених ран, деформаціями і переломами кісток і цілком може закінчитися каліцтвом і навіть летальними наслідками.
І навіть якщо потерпілому вдалося вижити, на нього очікують важкий перебіг ранового процесу та погане загоєння. Обумовлено це і найнебезпечнішими ушкодженнями, і суттєвим інфікуванням ран мікробами, які містяться в ротовій порожнині хижака. Не слід забувати і про зараження сказом.
Цікаві факти про бурих ведмедів та їхні укуси
- За силою свого укусу бурий ведмідь посідає п’яте місце в спеціальному рейтингу, складеному австралійськими вченими.
- Особливу небезпеку для людини становлять шатуни, ведмеді, які прокидаються взимку і голодними, злими бродять у пошуках їжі.
Підкажіть друзі, у кого-небудь були випадки зустрічі з таким небезпечним хижаком? Чи є такі, хто потім залишилися живі? Питання на повному серйозі! Цікаві звички ведмедя і, звісно ж, враження тих, хто бачив хижака зблизька.
А ми з сім’єю почули гарчання ведмедя в кущах рано вранці недалеко від залізничної станції (поїхали по гриби), при чому інші люди періодично проходили повз нього, мабуть, не усвідомлюючи того, що відбувається…Коли побачили його морду, мама запанікувала, а тато усіх нас “заткнув” трішечки і прошепотів, що в жодному разі панікувати й бігти не можна, і ми тихесенько задкували у бік від клишоногих ) Коли Мишко ситий, він нападати точно не нападатиме (так казав тато), та й зустрічі він перший буде уникати з людиною ) У цьому плані він набагато сторожкіший від вовка та лисиці, й нюх у нього спрацьовує за кілька кілометрів. А той ведмідь, що нам попався – просто заблудився, який випадково забрів ближче до населеного пункту ягідок поїсти. P.s. Не панікувати, щоправда, особливо не вийшло, побачивши звірятко…
Я вижив після зустрічі з ведмедем, наслідки сумні, досі вночі прокидаюся від страху, відкусив п’яту на одній нозі та перекусив кістку на іншій нозі, минуло сім років, але нога досі повністю не загоїлася.
коли мені було 3 роки на нас напав ведмідь, брат утік, мама схопила мене і ми втекли
Так, складно контролювати свої емоції, а особливо страх, коли перед тобою дикий звір. Інстинкт самозбереження сигналізує про небезпеку, і в такій ситуації побіжиш, і закричиш, а зовсім слабкі натури і свідомості втратити можуть. Але інформація дуже корисна. Дякую!
ПРИ ЗУСТРІЧІ ТИХЕНЬКО ПІШОВ СПИНОЮ ВПЕРЕД….