Вірус Ебола — рід вірусів із сімейства філовірусів, які викликають геморагічну лихоманку Ебола у тварин і людей. Це гостре і важке захворювання, яке при відсутності лікування часто закінчується смертельним результатом.
Вперше лихоманка Ебола проявила себе в 1976 році двома одночасними спалахами в Судані та Демократичній Республіці Конго. Селище, в якому спостерігався другий спалах, знаходиться біля річки Ебола, яка і дала хвороби свою назву.
Спалах Еболи в західноафриканських країнах 2014 є найбільшою і складною з моменту виявлення цього вірусу. Під час цього спалаху хвороба забрала більше людських життів, ніж під час всіх інших спалахів разом узятих. До того ж вона швидко поширюється між країнами.
Так що ж таки являє собою вірус Ебола: біологічну зброю чи помсту матінки природи?
Основні факти про еболу
- Вірусом люди заражаються від диких тварин і від вже хворих людей.
- Середній коефіцієнт летальності хвороби дорівнює приблизно 50%. Під час попередніх спалахів показники летальності знаходилися в межах 25% -90%.
- Перші спалахи відбувалися у віддалених центральноафриканских селищах на території вологих тропічних лісів, тоді як останні спалахи спостерігаються в західноафриканських країнах у великих містах і сільській місцевості.
- Для виживання хворого дуже важливо забезпечити його на ранньому етапі відповідним підтримуючим лікуванням і симптоматичною терапією.
- Сьогодні не існує ліцензованого лікування, яке може гарантовано знищити вірус.
- Також немає і ліцензованих вакцин від Еболи.
Інкубаційний період хвороби дорівнює 2–21 дню. Люди вважаються заразними після появи симптомів. В першу чергу у хворих з’являється лихоманка, м’язові, головні болі, болі в горлі. Потім настає черга блювоти, діареї, висипань, порушується функціонування нирок і печінки. Іноді відзначаються і внутрішні чи зовнішні кровотечі. У лабораторних тестах спостерігаються знижений вміст білих кров’яних клітин, тромбоцитів в комбінації з високим рівнем ферментів печінки.
З метою мінімізації ризику інфікування слід відкласти подорожі в країни Західної Африки. Людям, які знаходяться в зоні спалаху хвороби, необхідно надягати рукавички, інші належні захисні предмети гардероба при контактах з фруктовими кажанами або приматами. Вживати в їжу їх м’ясо можна тільки після ретельної теплової обробки.
Доглядати за хворими людьми слід в рукавичках і в спеціальному одязі для індивідуального захисту. Після контакту з зараженими людьми або догляду за ними слід ретельно помити руки. Важливу роль відіграє особиста гігієна, а також підтримання чистоти.
Вітчизняні фахівці в своїй більшості впевнені, що країнам Східної Європи пандемія хвороби, викликаної вірусом Ебола, не загрожує, оскільки тут немає першої ланки епідемічного процесу — природного вогнища вірусу.
