Сполука «так би мовити» належить до вставних конструкцій, тому за правилами української мови виділяється комами в реченні. Вставні або вставлені слова чи словосполучення не виконують синтаксичну функцію, а лише передають ставлення мовця до висловленого.
В сучасній українській мові існує понад 100 таких одиниць, якими можна передати впевненість чи невпевненість, показати порядок висловлення думок, передати емоції. «Так би мовити» вказує на зв’язок думок і порядок викладу, тому завжди виділяємо сполуку комами.
Наприклад
- Хлопець, так би мовити, дуже сподобався нам, тому ми взяли його на прогулянку.
- Так би мовити, лідери держав знайшли точки перетину.
- Приємної подорожі вам, так би мовити.
Аналізовану вставну конструкцію використовують в розмовному мовленні, художньому стилі. Неприпустимо вживати «так би мовити» в офіційно-діловому та науковому викладі.
Прочитав я різні пояснення до виразу “Так би мовити”, переклади тощо, і хочу на прикладі трішечки заперечити і додати той зміст, що творець мови нард вкладає в цей вираз “Так би мовити”. Наприклад, коли людина говорить, що держава ізраїль “Так би мовити” є дружньою до України, то ця людина має на увазі все до навпаки, тобто, ізраїль є дружнім до любої йому фашистської росії. а не до України! Десь так панове коротенько! Це тому так, що народ боїться сказати правду, ХТО Є ЩО!