За правилами української мови правильно писати «в цілому» окремо. Іншого варіанту написання бути не може!
Наприклад
- В цілому всі задоволені новим ремонтом.
- Я знаю, що в цілому я не виконав завдання.
- Дівчині цей хлопець не подобався в цілому, а не по якійсь причині.
Слово «в цілому» — прислівник, який утворився із поєднання прикметника та прийменника. Через це виникають труднощі в правописі: якщо це одне слово, тим паче — прислівник, то хочеться написати його разом. З іншого боку, він нагадує іменник із прийменником, тому спадає на думку писати його окремо. Але правильне написання — окремо в будь-якому випадку.
Увага! Не варто плутати прислівник «в цілому» з поєднанням однозвучного прикметника, іменника з прийменником. Це необхідно для правильно визначення синтаксичної функції в реченні.
Порівняймо
- Ти в цілому заслуговуєш на краще. (прислівник, виконує функцію обставини)
- Ми — частинки в цілому. (іменник, непрямий додаток).
- В цілому світі немає кращої людини за тебе. (прикметник, узгоджене означення).
Однак, прикметник «цілий» не у всіх значеннях є нормативним для української мови. Так, в останньому реченні краще замінити прикметник «цілий» на займенник «весь»: «У всьому світі немає кращої людини за тебе».
А «цілий» уживати зі значенням чогось неушкодженого, непопсованого. Наприклад, треба казати ціла чашка (бо вона не надщерблена); але «у всьому місті» (а не в цілому місті). Ще «весь» ми вживаємо із назвами частин тіла, абстрактними іменниками, назвами осіб і живих істот.
Наприклад
- Від мігрені мені болить уся голова.
- Козаки колись здобули всю військову славу в Україні.
- Весь котик такий пухнастий, що нагадує кашеміровий светр.
Мовознавці вважають, що тенденція вживати «цілий» замість «увесь» з’явилася під впливом польської мови на галицькі говірки. А потім розповсюдилася всією Україною. Пам’ятаймо про вплив російської, де «целый» и «весь» синонімічні в більшості речень.
