Ті прислівники, що складаються з прийменника та іменника, який не змінює значення, пишуться окремо. Прийменник «без» та іменник «упин», що означає зупинку, утворили прислівник «без упину». Його треба писати окремо.
Окремо пишемо
Прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, у яких іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, особливо коли між прийменником і поєднаним із ним іменником можливе означення, виражене прикметником, займенником, числівником: без упину, без відома, без жалю, без кінця, без кінця-краю, без краю, без ладу, без ліку, без мети, без наміру, без пуття, без сліду, без смаку, без сумніву, без угаву, без черги.
Наприклад
- Я без упину йшов до школи майже годину, бо маршрутки були переповнені.
- Вже другий день дощ йшов без упину.
- Ти можеш не говорити без упину?
