Ми кожного дня вживаємо в своєму мовленні слово «не можна», проте не всі знають, як правильно його писати, тож розберімося з цим, аби уникати помилок в подальшому.
Слово «не можна» належить до так званих модальних слів, які ще інколи відносять по прислівників. Деякі мовознавці виділяють цю окрему группу в самостійну частину мови, яку називають модальник. Також до неї належать слова: звісно, дійсно, очевидно, звичайно, правда, здається.
В ширшому розумінні модальниками вважають й вставні слова та словосполучення, які також не виконують синтаксичної функції в реченні, а виражають лише ставлення мовця або певний стан. Звісно, характеристики та етимологія (походження) аналізованого слова «не можна» і, наприклад, вставного «мовляв» різні, тому не всі мовознавці підтримують виділення модальника. В шкільному курсі української мови його не виділяють зовсім.
Часто мовці плутають правопис слова з прислівниками, які можуть писатися з «не» разом чи окремо. Але за правилами української мови «не можна» завжди пишемо окремо, незалежно від контексту.
Наприклад
- Не можна чіпати оголений провід голими руками.
- Чому мені не можна з’їсти цукерку до обіду?
- Вагітним не можна вживати забагато цитрусових: вони викликають алергію.
Увага! В українській мові слово (не) можна завжди пишеться з літерою «а» наприкінці. Не плутайте з російським відповідником «можно». Тому запам’ятайте, що аналізоване модальне слово «не можна» завжди пишемо з часткою «не» окремо в будь-якому контексті.
“Не можна чіпати оголений ДРІТ голими руками” а не провід.
Є дріт, а є провід.
ПРО́ВІД – металевий провідник, дріт, признач. для передавання електричного струму.
ДРІТ – металевий виріб у вигляді гнучкої нитки або тонкого прута.