Досягнути одностайності в цьому питанні мовознавці не змогли. Вираз «в той же час» може бути обставиною або тяжіти до вставного. Тому є підстави або виділяти його комами або не виділяти.
Наприклад
- Я прийшов у той же час, що і ти.
- В той же час містом ішли мітингувальники.
- В той же час, мені були потрібні гроші, тому я завагався.
- В першому реченні словосполучення виконує функцію обставини. Це поєднання вказівного займенника, вказівної частки та іменника. Тому ми не маємо підстав виділяти його комами.
- Таку саму функцію словосполучення виконує й у другому реченні.
- У третьому реченні аналізоване словосполучення тяжіє до вставного. Воно не виконує синтаксичної функції, не має власного значення, тільки надає відтінок, може бути вилучене з контексту без втрати сенсу («Мені були потрібні гроші, тому я завагався»).
Тому є підстави виділяти його комами. Можна знайти подібні приклади в українській літературі, де в той же час виділене комами.
Увага! Водночас варто відзначити, що мовознавці вважають конструкцію «в той же час» русизмом (рос. в то же время) і радять його замінити питомими українськими словами. Стилісти радять використовувати: водночас, заразом, саме тоді.
Наприклад
- Я прийшов водночас із тобою.
- Саме тоді містом ішли мітингувальники.
Отже, поставити кому до та (або) після аналізованого словосполучення можна, якщо ви бажаєте виділити його як вставне або інтонаційно. В інших випадках, коли воно виконує функцію обставини, має власне значення, його краще замінити на українські відповідники та не виділяти пунктуаційними знаками. Також використовуйте інші вставні конструкції зі схожим значенням, щоб уникати можливої стилістичної помилки.
