В українській мові слово може писатися з заперечною часткою разом або окремо. Труднощі під час правопису прислівників із заперечними частками пов’язані з різним походженням одиниць. Завжди має значення контекст (наявність заперечення чи ствердження, подібні до заперечних сполуки тощо). Розгляньмо поширені випадки на прикладах.
Разом «неможливо»
«Можливо» — це самостійна частина мови, прислівник, який походить від прикметника «можливий» (додавання суфікса -о). За правилами, якщо прислівник відприкметниковий, то пишемо його з «не» разом за умови, якщо можна дібрати синонім без заперечної частки.
Наприклад
- Неможливо виконати з’єднання через погану швидкість Інтернету.
- Я вважаю, що примиритися родинам неможливо.
- Дивитися на це просто неможливо.
Звичайно, добір однослівного синоніма дещо умовний, бо «можливо» — не зовсім традиційний відприкметниковий прислівник. Краще міркувати категоріями ствердження/заперечення в реченні. Якщо воно щось стверджує (каже про виключення, неможливість певної дії), то пишемо слово разом.
Окремо «не можливо»
1. Зі сполуками «зовсім не», «аж ніяк не», «нітрохи не» й т.ін., які містять заперечення, пишемо заперечну частку окремо від слова:
- Зовсім не можливо займатися спуском, бо нещодавно з гори зійшла лавина.
- Це аж ніяк не можливо: я маю принципи й не буду ними поступатися навіть заради тебе.
- Ніколи не можливо передбачити майбутнє, бо воно змінюється щосекунди.
2. Окремо пишемо «не можливо», якщо в реченні наявне протиставлення:
- Це не можливо, а на 100% реально, якщо докласти всіх зусиль.
3. Якщо прислівник виконує роль присудка, то також пишемо його з заперечною часткою окремо:
- Не можливо передати весь смуток, який мене охопив, звичайними словами. (присудок «не можливо передати»).
Отже
Писати можна «неможливо» й «не можливо». Це залежить від контексту, тому слід уважно читати речення.
Розкрийте дужки самостійно:
- Ти такий чуйний, тобі просто (не)можливо відмовити.
- Мені видається, що це зовсім (не)можливо.
- Це не (не)можливо, це просто грубість.
Не з усіма прикладами та поясненням я згоден. У реченні “Я вважаю, що примиритися родинам неможливо” прислівник з НЕ варто писати ОКРЕМО, бо примиритися – підмет, а не можливо – присудок. А в реченні “Не можливо передати весь смуток, який мене охопив, звичайними словами” прислівник можна замінити синонімом “важко”, тому його треба писати РАЗОМ.
Неможливо не погодитися з Євгеном Романюком:)).