Жорстка дискусія навколо написання цього слова точиться дуже давно. Є дуже багато прихильників того, щоб писати цю сполуку одним словом, проте це неправильно. Хоча у словнику Бориса Грінченка слово й пишеться разом, але за сучасним «Українським правописом» маємо писати окремо.
Нині в усіх школах та університетах учням говорять, що слово «до речі» потрібно писати окремо, але є вчителі, що й самі сумніваються в доречності такого написання. Але річ у тому, що зараз все звіряється за «Українським правописом», тому якщо учень напише слово разом, мотивуючи це тим, що за словником Грінченка так, то це вважатиметься помилкою.
За «Українським правописом»
Окремо пишуться
Прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, особливо коли між прийменником і керованим ним іменником можливе означення до цього іменника (прикметник, займенник, числівник): до речі, без ві́дома, без жа́лю́, без кінця́, без кінця́-кра́ю, без кра́ю, без ла́ду́, без лі́ку, без мети́, без на́міру, без пуття́, без слі́ду, без смаку́, без су́мніву, без уга́ву, без упи́ну, без че́рги, в за́тишку, в мі́ру, в нагоро́ду, в, но́гу, в о́бмін, в обрі́з, в по́зику, в ці́лості, до бі́са, до вподо́би, до гу́рту, до ді́ла, до заги́ну, до запита́ння, до кра́ю.
Наприклад
- До речі, іспит з математики у нас завтра, тому, будь ласка, добре підготуйся.
- До речі, багатозначність характерна для всіх типів фразеологізмів.
- Сьогодні я ходила на море, до речі, вода дуже тепла.
- Кохана, ти ж знаєш, що я тебе не побачу цілий тиждень? До речі, я дуже засмучений з цього приводу.
Ось таке правило подає «Український правопис». На жаль, в ньому не сказано, чому ж замінили Грінченкове «доречі» і як це все тепер пояснити дітям? Що точно відомо, то це те, що «до речі» — це вставна конструкція і її потрібно виділяти комами з обох боків. Також потрібно зауважити, що слово «до речі» є багатозначним. Наприклад, у реченні: «До речі надається інструкція з використання» — це вже не вставна конструкція, тут мається на увазі, що до конкретної речі щось додається. В цьому випадку комами не виділяємо. До речі, цікава стаття по цій темі є на «Українській правді».
Не правильно. До речі надається інструкція, доречі, дуже деталізована.
Ваша думка хибна. Ось правило:
Окремо пишуться:
прислівникові сполучення, утворені від іменника з прийменником.
Найуживаніші з них такі:
без: без кінця, без черги, без упину, без жалю;
на: на добраніч, на жаль, на щастя, на сьогодні, на початку;
до: до побачення, до речі, до краю, до діла;
з: з радості, з жалю, з горя, з розгону;
в/у: в разі, в міру, уві сні, в далечінь;
прислшникові сполучення, де повторюються основи, між якими стоїть прийменник: день у день, рік у рік, час від часу, раз у раз, один по одному, сам на сам. Сполучення, утворені поєднанням слова в називному відмінку зі словом в орудному відмінку: кінець кінцем, один одним, сама самотою.
Ваша думка хибна. Ось правило:
Окремо пишуться:
прислівникові сполучення, утворені від іменника з прийменником.
Найуживаніші з них такі:
без: без кінця, без черги, без упину, без жалю;
на: на добраніч, на жаль, на щастя, на сьогодні, на початку;
до: до побачення, до речі, до краю, до діла;
з: з радості, з жалю, з горя, з розгону;
в/у: в разі, в міру, уві сні, в далечінь;
прислшникові сполучення, де повторюються основи, між якими стоїть прийменник: день у день, рік у рік, час від часу, раз у раз, один по одному, сам на сам. Сполучення, утворені поєднанням слова в називному відмінку зі словом в орудному відмінку: кінець кінцем, один одним, сама самотою.
До побачення (по іншому – до зустрічі). До краю (по ішому – дійшов до межі). До діла (по іншому – додається до справи). А у випадку “до речі”, якщо ми пишемо завжди окремо, за вищенаведеними прикладами, то, до якої речі ми пишемо “до речі” у реченні “завтара, доречі, я буду на зборах”???
Доречі, схоже, вигадала правило таке та срака п’яна, що їсть її Альонушка тепер. Грінченко рулить. Семен вище чудово пояснив, чому саме.
прислівникові сполучення, утворені від іменника з прийменником.
“до: до побачення, до речі, до краю, до діла;”.
Якщо вористовувати “до речі” (і що це за такий іменник), значить ви маєте мати на увазі якусь річ. Немає в українській мові іменника “речь” як в російській. Прочитавши не один сайт з цією темою, я дійшов висновку, що хоч
правильно писати разом (хоча і більшість скаже, що це помилка). Підтримую позицію Андрія.
За сучасними вимогами потрібно писати окремо!! Інакше вважатимуть за помилку!!!
На мою думку, краще було б казати взагалі «до слова», а не «до речі». Всім би одразу було зрозуміло, що й до чого.
Так, я в курсі. Але це не міняє мого ставлення (див. мій попередній коментар до тих, хто ввів ці вимоги… :-/)