Слово «флешмоб» походить від англійських слів flash (спалах) і mob (натовп). Тобто його можна перекласти як «миттєвий натовп». Флешмоб являє собою заздалегідь заплановану масову акцію, яка передбачає появу великої групи людей в громадському місці і подальше виконання нею попередньо обумовлених дій. Як правило, добровольців для участі у флешмобі шукають через соцмережі, форуми та інші інтернет-ресурси.
Види флешмобів
- Іксмоб — нестандартний флешмоб, головною метою якого, як правило, є експеримент;
- Лонгмоб — флешмоб, який триває протягом декількох годин або навіть днів;
- Смартмоб — флешмоб з ідейним наповненням.
Правила флешмобу
- По-перше, учасники не ставлять перед собою якихось фінансових цілей, вони не платять і не отримують ніяких грошей. Також флешмоб не повинен містити будь-які рекламні елементи або спонукати голосувати за кого-небудь.
- По-друге, всі дії повинні здаватися спонтанними. Учасники намагаються не привертати до себе уваги достроково, починають і закінчують акцію одночасно, а після швидко зникають з місця проведення в різних напрямках, роблячи вигляд, що нічого такого не сталося.
- По-третє, сценарій флешмоба найчастіше носить абсурдний характер. Дії його учасників не повинні пояснюватися логічно. Крім того, вони повинні викликати у оточуючих реакцію подиву, а не реготу. Флешмобери виконують всі дії з серйозним виразом обличчя.
- По-четверте, учасники флешмоба чітко слідують сценарію, не імпровізують.
- По-п’яте, флешмобери не повинні порушувати ні юридичних, ні моральних законів. Не можна смітити, провокувати глядачів на агресивну реакцію.
Мети флешмоба досягають насамперед за рахунок «ефекту натовпу». Флешмобери в звичайному житті, як правило, досить успішні і серйозні. На думку психологів, вони беруть участь у таких акціях, щоб відволіктися від сірої буденності і рутинних турбот.
Учасники хочуть розважитися, звільнитися від громадських поведінкових стереотипів, покрасуватися перед оточуючими, випробувати себе, відчути гострі відчуття. Крім усього іншого, вони бажають відчути себе причетними до спільної справи, познайомитись з новими людьми, емоційно підзарядитися. Іншими словами, флешмоб — це такий собі сеанс групової психотерапії.
Флешмоб як явище з’явилося після виходу в світ у 2002 році книги «Розумні натовпи: наступна соціальна революція», автором якої є Г. Рейнгольд. У своєму творі автор припустив, що в майбутньому люди будуть самоорганізовуватися за допомогою всесвітньої павутини і мобільних телефонів. Саме на понятті «розумних натовпів» і почали базуватися флешмоби та інші акції подібного типу.
Перший флешмоб був запланований на червень 2003 року. Однак його проведенню перешкодила завчасно попереджена поліція Нью-Йорка. Через 2 тижні організатори та учасники все ж змогли надолужити згаяне.
